Вродлива

Її форми мені сняться,
А вона дівчина із моїх снів...
Її образ, мов сніг, тане у думках,
Так зустріти би її хотів!..
Хто вона є? Фантазії плід?
За мить украла спокій мій...
Я їй вигадав ім'я,
I тепер переді мною
Танцює її тінь...
Била, пила мою кров,
Я сам не свій...
Мила, мила, це любов!
Твій образ - тінь...

А ти така вродлива!
Студиш моє серце, наче злива!
Ти - в цьому світі диво!
Розум мій назавжди полонила!
А ти така вродлива!
А ліки - кохання!
Позбав від страждання!
Дала форму мені,
Пестила, вела,
Її феромони...
І без сорому ми
Сповільнений роман
Прискорювали на землі...
Чари складні,
Десь це аромат чув,
Але лише на мить...
Тобі добре самій,
Побавилась і стерла,
А мені в душі болить...